Ігри

Автобус

Кількість гравців: 15-2551

Щільно притискаючись один до одного, люди стають міцно притиснувшись один до одного, подібно до пасажирів повністю заповненого  автобуса.

Завдання гравця – прорватися крізь цю щільну масу, причому не обманом, не хитрістю, а натиском і фізичною силою прямо по всій довжині. Народ в “автобусі” не має права чіпати гравця руками або чіплятися руками один за одного.

Закінчується гра, зворотнім зв’язком: обговорення між учасниками , що вони відчули та зрозуміли під час гри.

 

Американський психолог

Кількість гравців: будь-яка52

Додатково: папір, олівці

Ведучий роздає гравцям папір і олівці та починає задавати запитання, заздалегідь пояснивши, що відповідь має бути детальною у вигляді пропозиції:

З чим у вас асоціюється поняття “ліс”?

З чим у вас асоціюється поняття “море”?

З чим у вас асоціюється поняття “кіт”?

З чим у вас асоціюється поняття “коні”?

Після цього відповіді збираються і починають зачитуватися з вказівкою на автора. Ведучий зачитує розшифровку понять: «На думку американських психологів:

ліс асоціюється з життям

море – з коханням

кіт – з жінками

коні – з чоловіками».

Закінчення гри: обговорення асоціативних звязків учасників.

 Використане джерело:

https://sites.google.com/site/kripyvolya/igry

Ігри на розвиток безумовної довіри й емпатії53

Ці ігри допомагають педагогу викликати почуття емпатії в дітей, а учням навчитись довіряти один одному, відчувати настрій іншої людини.

«Сліпий і поводир»

 Учасники гри поділяються на пари; один гравець закриває (або йому зав’язують) очі – він «сліпий», інший – його «поводир». Задача «сліпого» – бродити по класу, куди йому заманеться; задача «поводиря» – забезпечити його безпеку, голосом чи дотиками керуючи діями «сліпого», але не відбираючи в нього ініціативу. Завдання можна ускладнити, запропонувавши «поводирям» не просто стежити за «сліпими», а й самим активно брати участь у грі: описати оточення навкруги; познайомити своїх «сліпих» один з одним або з іншими «поводирями»; пограти зі «сліпими» в яку-небудь гру тощо. Через 5-7 хвилин «сліпі» та «поводирі» міняються ролями.

Обговорюючи гру, можна поговорити про те, як почували себе «сліпі» й «поводирі», кому з учнів яка роль була легше. Чи легко було довіряти «поводиреві»? Що сприяло, а що заважало довірі?

 «Лабіринт»

 Цю гру краще проводити на класній годині або після уроків – для неї потрібно досить багато часу. Зі стільців і мотузок будується якась подоба лабіринту: на площадці 10 м хаотично розставляються стільці, між ними на різній висоті натягуються мотузки з таким розрахунком, щоб деякі можна було переступити, а під деякі – підлізти. На стільцях можна розкласти які-небудь маленькі предмети чи листівки.

Гравці поділяються на пари. Один із них повинен пройти із зав’язаними очима лабіринтом, збираючи предмети, що лежать на стільцях, а другий буде керувати його діями. Робити це можна за допомогою словесних інструкцій, підказуючи, куди повернутись, що переступити або звідкіля взяти предмет. Ведучий засікає час, потрібний кожній парі для виконання завдання. Перемагає пара, яка впоралась із завданням швидше за всіх.

 Використане джерело:

http://ru.osvita.ua/school/method/psychology/1811/

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.