«Дитина біля телевізора – добре чи погано».

Телевізор є атрибутом нашої доби, практично предметом побуту. Сучасні дослідження свідчать, що у близько половини родин телевізор працює постійно, тобто є безперервним фоном для будь-якої домашньої діяльності. За останні 20 років кількість дітей із логопедичними вадами збільшилось у 6 разів.

Середньостатистична дитина 5-6 років дивиться телевізор до 10 годин на 60тиждень, а це перевищує час спілкування її з батьками. Статистичні дані є не досить втішними. Лікарі не рекомендують дивитися телевізор дітям до 2-х і навіть до 3-х років. Коли малюк дивиться телевізор, перед його очима проходить нескінченний ряд образів, що змінюються. Це дуже стомлює, в першу чергу його зір. Адже розглядати ілюстрацію в книжці можна довго, так довго як хочеться. Погляд при цьому переміщується на ті елементи ілюстрації, які найбільше цікавлять у даний момент. Тобто це процес контрольований. При перегляді телевізора око ще не встигає зупинитися на одній точці, як вона вже змінюється. І так нескінченну кількість разів. Результатом цього є так званий «застиглий погляд» – погляд, який не намагається сконцентруватися, а дивиться в одну точку. Численна зміна кадрів призводить ще й до перенапруження нервової системи, а оскільки мозку треба опрацювати всі образи, що надходять до побаченого, хоча і не встановлює логічних зв’язків між 61картинками, оскільки просто не вміє цього робити. А у віці до 4-х років і взагалі сприймає все бачене за дійсність, бо не здатна розрізнити реальне та вигадане. Батьки мають простежити, щоб дитина не занурилася в екранний-уявний-світ «з головою». Слід обов’язково переключати її  уяву і творчу енергію на реальний світ: бавитися з ним, читати книжки, ходити в басейн тощо.

Діти які багато часу проводять перед екраном,   здебільшого мовчать, пізніше починають зв’язно говорити, надають перевагу спілкуванню за допомогою жестів і вигуків.

Більше того, звичка пасивно спостерігати за зміною картинок у телевізорі призводить до того, що у дитини з’являється дефіцит концентрації і знижуються творчі здібності. Дитина відвикає придумувати для себе нові ігри, їй не хочеться малювати, ліпити конструювати. Їй не цікаві певні заняття, дитині потрібні постійні зорові враження. А звідси пасивність, неуважність, невміння зосереджуватися. І якщо для дошкільника це півбіди, то для молодшого школяра – це причина неуспішності й відставання.

Що можуть зробити батьки?62

  1. Не залишайте телевізор працювати, коли ви самі зайняті.
  2. Введіть заборону на перегляд телевізора під час їжі, сімейних розмов.
  3. Дивіться телевізор протягом певного часу РАЗОМ із дитиною.
  4. Залучайте малечу до сімейної роботи.

Телевізор має право на існування у житті дітей. Але батькам слід пам’ятати про чітку його дозованість і не надавати «ящику» ролі вихователя і няні вашої рідної дитини.

Психолог І категорії ПОБД ім. Панаса Мирного

Янко Ельвіна Геннадіївна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.