Якщо дитина говорить «погані» слова

  Якщо дитина говорить «погані» слова

  Маленька дитина поглинає інформацію мов губка. Дуже часто серед цієї інформації зустрічаються не зовсім пристойні слова і вирази, які слід було б пропустити повз вуха. Але дитина саме їх і запам’ятовує краще всього, та й потім з великим задоволенням відтворює.

Психологи люблять розповідати анекдот. На порозі кабінету з’являються стривожені батьки: “Лікарю, дитина лається, що робити ?!” – “Радіти: у малюка відмінні слух і пам’ять”. Натяк прозорий: повністю захистити дитину від “заборонених” слів не вдасться. Він все одно почує їх: на вулиці або в автобусі; почерпне з дорослого кінофільму або з розмови з більш “освіченими” однолітками. А ось чи закріпляться ці слова в лексиці дитини, повністю залежить від реакції батьків.

Якщо дитина у віці до 3-х років говорить

погане слово/слова:

  1. В першу чергу запитайте дитину, де вона почула це слово. Тільки зробіть це абсолютно спокійно, неупереджено, не виказуючи малюкові своєї емоційної реакції. Може бути таке, що дитина чула зовсім інше слово, яке зовсім не є лайкою, але перекрутила його на свою дитячу мову, і вийшло щось непристойне.
  2. Прослідкуйте за манерою спілкування в своїй сім’ї. Якщо хтось із вас вживає лайки в розмові, тоді несправедливо вимагати від дитини уникати цих слів … Не допоможуть навіть вмовляння та пояснення, що ці слова можуть вживати тільки дорослі, а діткам поки не можна. У такому випадку дитина зробить закономірний висновок: оскільки лаятися можна тільки дорослим, то, якщо я лаюся – я дорослий. І малюк буде лаятися, щоб здаватися дорослим.
  3. Знайдіть джерело, від якого малюк чує такі слова і, якщо є можливість, постарайтеся це джерело “знешкодити” (обмежте спілкування, попросіть стримуватися при дитині).
  4. Ви можете спробувати пояснити дитині, що ці слова виховані люди не говорять, що вам неприємно їх чути, що вам не подобається, коли люди говорять так. Але ваші переконання з великою ймовірністю ні до чого не приведуть. Хоча сказати це дитині все-таки варто.
  5. Не акцентуйте увагу на висловлюваннях дитини. Ні в якому разі не смійтеся (інакше ви покажете дитині, що погане слово вас веселить, і дитина буде продовжувати його вживати, щоб насмішити вас). Не сваріть дитину, не соромте її (адже таким чином ви покажете дитині значимість того, що він вимовив це слово, а це викличе у нього бажання ще і ще говорити такі слова, щоб знову і знову викликати реакцію у мами). Взагалі не варто дуже емоційно реагувати, щоб не акцентувати на цьому увагу. Просто зробіть вигляд, що цього слова малюк взагалі не вимовляє. Якщо не звертати увагу, то через день-два дитина сама забуде це слово.

Які б не були причини дитячого лихослів’я, культура мови не формується сама по собі. Часто тільки Ваш мовний приклад буде хорошим орієнтиром у доборі слів для мовного репертуару дитини. Для дошкільника еталоном для наслідування виступають насамперед його рідні. Він копіює їх мову, манери і переймає їх мовні звороти, які потім з легкістю використовує у спілкуванні зі своїми однолітками.

Янко Ельвіна Геннадіївна,

                                         психолог I категорії ПОБД

ім. Панаса Мирного

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.