Сором’язливість дитини

Сором’язливість дитини

Сором’язливість – це особливість, характерна для багатьох людей, як дітей, так і  дорослих. Цю рису можна назвати найбільш розповсюдженою причиною виникнення комунікативних труднощів. Вдома ваша дитина, здається, ніколи не замовкає і всі свої дії супроводжує балаканиною. Але варто їй опинитися в новій обстановці, наприклад, на майданчику, де багато незнайомих дітей, – і вона перетворюється в найсором’язливішу дитину в світі, ховається за ваші ноги і відмовляється виходити.

Позитивні сторони сором’язливості

1.           Гарна поведінка. Часто у сором’язливості дітей дорослі не бачать нічого поганого. Така дитина слухняна, не «хуліганить», не шумить, через неї не викликають батьків у школу. Сором’язливі діти не хочуть привертати до себе увагу, їх постійно турбує, що про них можуть подумати, тому вони можуть здаватися зразками гарної поведінки.

2.           Високий рівень знань. Завдяки посидючості та уважності такі діти часто досягають успіхів у навчанні.

3.           Збереження індивідуальності. Сором’язливість дозволяє дітям убезпечити власний внутрішній світ від грубого втручання зі сторони. 4.           Здатність бути гарним слухачем. Сором’язлива дитина може стати гарним другом, якщо хтось зуміє до неї достукатися. Вона чудово вловлює настрій людей, уважно слухає, не ображає інших, володіє природною здатністю гасити конфлікти.

5.           Високий творчий потенціал. Зануреність у себе допомагає розвитку почуття прекрасного.

Втім, постійна і виражена сором’язливість може дещо знизити якість життя дитини, адже такі діти зазвичай:

1.           Мають мало друзів. Сором’язливі діти рідко беруть участь у веселих іграх та спортивних змаганнях. Іноді піддаються глузуванню зі сторони інших дітей.

2.           Мають знижену самооцінку. Їм важко розкривати свій творчий потенціал, так як вони бояться осуду інших.

3.           Мають обмежені можливості розвитку і практики навичок спілкування.

4.           Страждають від підвищеної тривожності. Хвилювання стає помітним навіть на фізичному рівні – почервоніння, заїкання, спітнілі долоні, тремтіння.  Батьки можуть допомогти дитині подолати цей стан. Адже він приносить відчутний дискомфорт і не завжди проходить із віком. 1.           Поділіться власним досвідом. Якщо ви в дитинстві також страждали від сором’язливості, розкажіть дитині, як вам вдалося подолати цей стан.

2.           Проявіть розуміння. Не критикуйте і не висміюйте свою дитину, намагайтеся зрозуміти її почуття та прийняти їх. Це допоможе дитині відверто говорити про свої переживання.

3.           Заздалегідь готуйте дитину до спілкування. Якщо ви знаєте, що до вас прийдуть друзі, особливо з дітьми, розкажіть про це дитині. Намагайтеся надати максимум інформації і відповісти на всі питання, що виникатимуть у дитини.

4.            Програвайте «страшні» ситуації. З маленькими дітьми можна на прикладі іграшок програти ситуацію, коли Зайчик боїться говорити з іншими звірятами. Нехай ваша дитина сама знайде вихід із проблеми. Із старшою дитиною можна розподілити ролі і потренуватися, наприклад, відповідати на уроці.

5.           Ставте реалістичні цілі. Відповісти на уроці перед усім класом, поставити запитання вчителю, підійти до дітей на ігровому майданчику тощо. Кожну, навіть маленьку, перемогу відмічайте та хваліть дитину. Головне пам’ятати, що діти вчаться на вашому прикладі, тож кращим уроком сміливості стане для дитини поведінка її батьків. Покажіть при нагоді, що спілкуватися, навіть із незнайомими людьми, не страшно; поводьте себе впевнено та спокійно, тоді ваша дитина, надихнувшись вашим прикладом, може змінити власну поведінку.

Розробила: психолог I категорії Литвишко Г. Ю.

 Список використаної літератури:

Дас, Сатья. Нескучная детская психология. Как общаться с ребенком, чтобы он вас и слушался, и слышал [Текст] / Сатья Дас. – Рига: Apgads Mantojums, 2016. – 168 с. Стід, Кевін. 10 помилок добрих батьків: як їх уникнути [Текст] / Кевін Стід; пер. Т. Різун. – Львів: Свічадо, 2009. – 168 с. Теслюк, П.Ю. Робота психолога з батьками. Підказки та рекомендації [Текст] / П.Ю. Теслюк; упоряд. Т.Ш. Червонна. – Київ: Шкільний світ, 2014. – 112 с. Чуб, Наталья. Как вырастить счастливого, успешного и послушного ребенка [Текст] / Наталья Чуб. – Москва: АСТ, 2014. – 256 с.: ил. Чуб, Н.В. 100 батьківських «чому?». Відповіді досвідченого психолога [Текст] / Н.В. Чуб. – Харків: Віват, 2015. – 368 с.: іл.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.